Травень 2022 року. Від Києва нещодавно відбили війська ворога. Місто пережило перший “шторм”. Другий – вже не метафоричний, а реальний – 12 травня зламав гілку легендарної вікодавньої Липи Петра Могили. В цей момент порятунок та збереження нашої культури та історії набули нового значення.
ЗНИЩЕННЯ ІСТОРІЇ
Все почалося в момент, коли зламану частину дерева – тої самої 400-річної липи, що біля Узвозу та Десятинної церкви – планували розпилити та знищити. До нас звернулися активісти, серед яких був і спеціаліст з лікування з догляду та лікування дерев – Володимир Ветроградський. Прохання було просте і складне водночас: зробити все, аби зберегти гілку для майбутнього. Рішення знайшли в мистецтві: треба створити скульптуру, яка б не лише зберегла історичне дерево, але й отримала нові, сучасні сенси. Такий підхід ми сформували, ознайомившись з політиками ЮНЕСКО, сформованими у 2005 році та закріпленими у документі «Розуміння креативних індустрій: культурна статистика для формування державної політики».
ЛИПА ПЕТРА МОГИЛИ: ЗНАЧЕННЯ
За легендою, майже 400 років тому, липа Петра Могили, була посаджена на згадку про киян, які загинули у Десятинній церкві під час навали монгольської орди.
За іншим переказом, липа була посаджена 1635 року. Тоді київський митрополит Петро Могила відвідав церкву святого Миколи. Це було поруч із вцілілою частиною Десятинної церкви. Він наказав провести розкопки, під час яких знайшли поховання. Поховання, що згодом визнали могилою київського князя Володимира. Того самого, що хрестив Русь і якого так відчайдушно намагається привласнити росія.
Вже у XX столітті, у 1972 році, дерево було взяте під державну охорону.
«RE:FORMA ДУХУ»: НАША ТРАНСФОРМАЦІЯ
Історія цього артефакту нагадує і нашу власну: ми проходимо крізь буревії, що намагаються знищити нас та зламати, нас опікає вогнем, та все одно – ми стаємо сильнішими. Дорослішими. Трансформуємось. Ця думка знайшла своє втілення в ідеї, яку запропонував відомий київський скульптор, родом з Луганська, – Костянтин Скритуцький
«Куб — це крапка, що збільшується одночасно в трьох площинах. Це як біт, з можливістю рости, частка памʼяті, в прямому, та переносному сенсах»
К. Скритуцький
Він запропонував перетворити природну, округлу форму дерева на куб. Ця форма символізує саму суть трансформації, розвитку та народження нових сенсів.
Натхненням для Скритуцького став корейський скульптор Lee Jae-Hyo та символізм об’єктів, таких як Моноліт з «Космічної Одисеї 2001» Кубрика чи Кааба з Мекки.
Для цього проєкту Скритуцький використав древню японську техніку обпалення вогнем. Така техніка створює захисний шар на деревині, і на деревину перестають руйнівно впливати будь-які погодні умови.
Сьогодні скульптура відкрита до відвідування та зберігається на території заповідника Софії Київської.
Команда Dovgiy Family Office веде перемовини з державними художніми музеями, щоб подарувати «Re:Forma духу» місту.
ЧОМУ МИ ЦЕ ЗРОБИЛИ
Цим проєктом ми вшановуємо не тільки видатного Петра Могилу (який заклав основи для появи Києво-Могилянської академії). Ми демонструємо киянам новий, екологічний підхід до збереження культурної спадщини. І ми закликаємо кожного і кожну – інвестувати в національний код та жити, мислячи наступними поколіннями.
